Новорічні традиції в Україні і не тільки: кумедні звичаї різних країн

 Новорічні свята завжди були одними з найбільш важливих в році. Слов'яни відзначали Новий рік навесні, а не взимку, але з приходом християнства ця традиція зникла.

Слов'янські новорічні свята - історія і традиції

 У стародавні часи східні слов'яни відзначали Новий рік у двадцятих числах березня, коли оживала і прокидалася природа. Найголовнішим святом того часу вважалася Масляна - торжество, яке наші предки проводили перед весняним рівноденням.

Пізніше, коли християнська віра прийшла на зміну язичництву, дата свята змінилася - люди вірили, що Бог створив Землю саме у вересні. Новий рік заснували 1 вересня, згідно візантійським нормам. За часів правління династії Романових, Петро I ввів нову традицію - відзначати Новий рік 31 грудня, на західний манер. У його указі було сказано: « Вчинити всілякі прикраси від древ і гілок соснових, ялинових і ялівцевих…»

Новий рік за оновленою традицією вперше відзначили 31 грудня 1699 року - за указом реформатора, але якийсь час ще відзначали так, як звикли - 1 вересня. Таким чином виходить, що люди святкували торжество двічі на рік. Крім того, церковне свято мав народний аналог - Васильєв вечір, на честь пам'яті Василя Великого.

Звичаї святкування Нового року були такими ж, як і зараз: люди позбавлялися від непотрібних речей, намагалися зустріти свято в новому одязі. Готували пишні столи, головною стравою на яких було смажене порося - символ багатства і благополуччя. Слов'яни влаштовували народні гуляння, співали пісні і вбиралися в костюми.

Відомо, що у слов'ян ще в дохристиянські часи одним з головних зимових свят була Коляда - день шанування бога Коляди. Саме торжество припадало на День зимового сонцестояння - найкоротший світловий день в році. Атрибути свята і донині залишаються незмінними - дванадцятикінечна зірка, костюмовані вистави, щедрівки, колядки і винагорода у вигляді солодощів або грошей.

Новий рік — це справді особливий день. Це свято об’єднує всіх жителів нашої планети незалежно від віросповідання та поглядів. Навіть ті, хто не вірить ні в Діда Мороза чи Санта-Клауса, все одно відзначають закінчення старого і початок нового року.

Кожна країна має свої особливості, цікаві традиції та навіть дати святкування Нового року в різних країнах світу.

Фінляндія

Фінляндія вважається справжнісінькою Батьківщиною Діда Мороза. Щоправда, тут його називають Йоулупуккі й живе він у Лапландії. Опівночі фіни виходять на вулицю й масово запускають феєрверки. Потім вдома вони ворожать на майбутній рік. Зазвичай це роблять на воску та олові. В одному з міст Фінляндії — Кемі проходить щорічний сніжно-льодовий фестиваль. Поблизу цього міста розташований і сніжно-крижаний замок розміром 20 тисяч квадратних метрів — гордість усієї країни.

США

Традиції святкування Нового року у США загалом дуже схожі на українські. Тільки там усе відбувається в подвійному масштабі. До того ж для американців характерний певний культ прикрашання своїх будинків. Наприклад, 34-ту вулицю в Балтиморі (штат Меріленд) навіть називають масовим світловим шоу. Тут жителі щороку проводять змагання на найяскравіший і найгарніший будинок. Ще однією відмінністю є те, що американським діткам подарунки під ялиночку (точніше під «різдвяне дерево») приносить Санта-Клаус. Він пробирається в будинок через комин, а вдягнений у червону куртку й штани.

Великобританія

Жителі Великої Британії прихід Нового року гучно не відмічають. Ніхто нікого не запрошує в гості. Проте існує неписане правило, за яким у новорічний вечір або ніч кожен може без жодних запрошень прийти на свято в будь-який дім, навіть до незнайомих людей, і буде привітно прийнятий. Гостю варто принести із собою якусь випічку, віскі й хоча б невеликий шматочок вугілля, кинути його в сімейне вогнище й побажати, щоб вогонь в цьому будинку горів довго-довго.

Франція

Французькі малята, як і всі діти світу, страшенно полюбляють подарунки. Щоб отримати їх у новорічну ніч, діти виставляють свої черевички біля каміну в надії, що Пер Ноель наповнить їх приємними речами. Пер Ноель — це добрий чарівник, такий самий, як Святий Миколай. Проте на випадок, якщо раптом хазяїн Нового року не зможе відвідати їх, маленькі французи також пишуть листи Санта-Клаусу, який, до речі, завжди відповідає їм новорічною листівкою. Утім, подарунки отримують лише слухняні дітлахи. У Франції вірять, що до бешкетників приходить Пер Фуетар (рогатий дід), який відшукує неслухняних дітей, і дарує їм замість ласощів та іграшок вуглинку.

Французи, як і інші народи, прикрашають до свята ялинку. У стародавні часи вони вішали на її гілочки яблука та цукерки, зараз же прикрашають звичайними іграшками, а на підлогу ставлять сантони — дерев’яні або глиняні фігурки. До того ж французи страшенно люблять солодощі. Перед запіканням новорічного пирога вони часто додають до нього біб. Той, кому дістався такий сюрприз, стає «бобовим королем». Це означає, що друзі та родичі мають виконувати його жартівливі забаганки протягом усього новорічного вечора.

Іспанія

В Іспанії Новий рік святкують у колі друзів. Тут є традиція — у Новорічну ніч з’їсти 12 виноградин (по одній з кожним новим ударом курантів).

Іспанці вірять, що виноград принесе їм удачу в кожному місяці наступного року. У місцевих магазинах навіть продають баночки з очищеними від шкірки та насіння ягодами. Цій традиції вже понад сто років: її започаткували 1908 року, коли місцеві фермери зібрали надвисокий урожай винограду.

Німеччина

Перед Новим роком німці бажають «Guten Rutsch!» — скорочення від вислову «Einen Guten Rutsch ins neue Jahr!», що дослівно означає «хорошого входження в Новий рік». У Німеччині, як і в багатьох інших країнах, останні 10 секунд року, що минає, відраховують вголос. Потім обіймаються і бажають один одному «Щасливого Нового року!». Після цього запалюють бенгальські вогні або запускають в нічне небо феєрверки. У новорічну ніч шампанське п’ють скрізь у світі. Але тільки німці мають для Нового року свій особливий тост: «Prosit Neujahr!». Слово «prosit» походить з латинської мови й означає «за ваше здоров’я!».

Австрія

В Австрії символами удачі та достатку в Новому році здавна вважаються сажотрус і свиня. За давніх часів у Новий рік, коли на вулиці з’являвся сажотрус, люди бігли за ним, намагаючись доторкнутися й забруднитися сажею. Згідно зі звичаєм 1 січня на обід потрібно їсти свинину (на щастя), хрін (на здоров’я) і зелений горошок (щоб гроші водилися). Монетний двір у Відні вже не один десяток років чеканить до Нового року спеціальну монету-сувенір, на якій зображено хлопчика верхом на свині.

Італія

А от Італія загалом святкує Новий рік так само, як і більшість українців. Єдине, що опівночі італійці як дуже емоційна нація починають голосно кричати. До діток у цій країні приходить Баббо Натале, що означає «різдвяний тато». Але головним новорічним персонажем там залишається фея Бефана — добра стара чарівниця, яка входить до будинку через пічну трубу й кладе маленькі подарунки в черевички дітей. Неслухняним діткам вона залишає вуглинку або ж купу попелу.

А от розмови про те, що в новорічну ніч італійці викидають з балконів у двір або просто на вулицю непотрібні домашні речі (посуд, зламані меблі тощо), лише міф.

У Римі існує традиція: у святкову ніч стрибати з мосту в річку Тибр на щастя. А у Венеції є звичай цілуватися в новорічну ніч. Площа Святого Марка під бій годинника і гуркіт салютів рясніє сотнями парочок, які цілуються.

Нідерланди

Жителі цієї країни починають святкувати ще з кінця листопада. П’ятого грудня вони святкують Клозум на Схірмоннікоге (назва Klozum означає «Дядя Клаус». Відзначення цього дня подібне до традиції святкування Дня Святого Миколая). У цей період країна стає помаранчевою від нескінченної кількості вогників. Закінчується святковий період 31 грудня разом із завершенням старого року.

Роль Діда Мороза тут виконує старець Сінтерклаас, який колись був відомим сажотрусом і який прибуває до нідерландських земель на великому кораблі з Іспанії, і цю подію щороку транслюють по всіх каналах країни. У нього є помічники, яких називають Чорними Пітерами і які роздають усім солодощі.

Румунія

У Румунії в новорічні пироги прийнято запікати маленькі сюрпризи — монетки, порцелянові фігурки, каблучки, стручки гіркого перцю. Знайдена в солодощах каблучка має принести багато щастя. А стручок перцю розвеселить тих, кому він не дістався.

Монголія

У Монголії Новий рік зустрічають біля ялинки, щоправда, монгольський Дід Мороз приходить до дітлахів у костюмі пастуха. У новорічне свято проводяться спортивні змагання, ігри, перевірка спритності та сміливості.

Естонія

У цій балтійській країні є досить незвична традиція — зустрічати Новий рік у сауні. Нібито тоді естонці входять у наступний рік чистими й здоровими. А роль Діда Мороза у них виконує сажотрус, який має принести щастя в дім.

Куба

На Кубі в Новий рік годинник б’є тільки 11 разів. Оскільки 12-й удар приходиться саме на Новий рік, годиннику дають відпочити і спокійно зустріти свято разом з усіма. Опівночі кубинці вихлюпують воду через відчинені вікна на вулицю, бажаючи, щоб Новий рік був таким же світлим і чистим, як вода.

Греція

Перше січня в Греції — це не лише Новий рік, а й День пам’яті Святого Василя, покровителя малозабезпечених. Здавна греки вважали, що він проникає в будинки християн так само, як італійська Бефана. На знак поваги Василю на столі залишають їжу, адже невідомо, коли може з’явитися бажаний гість.

Туреччина

У цій країні Новий рік не такий яскравий, як в інших східних державах. Мусульманам забороняється прикрашати ялинку, святково оздоблювати дім і кликати Діда Мороза. Вони проводять новорічний вечір за сімейною вечерею, переглядаючи святкові передачі. Хоча славнозвісний Святий Миколай (який був реальною людиною й став прототипом для вигаданих Санта-Клауса і Діда Мороза) народився саме в Туреччині. Це сталося у ІІІ столітті нашої ери в місті Демре. Там є церква Святого Миколая, де 6 грудня (ймовірна дата смерті святого) проводять служіння протягом трьох днів.

Аргентина

Тут є цікава передноворічна традиція — аргентинці викидають непотрібні старі газети, журнали, зошити, тож 31 грудня всі міста всипані папером. Ще одна особливість: у новорічну ніч аргентинці не обмінюються подарунками — вони це роблять на Різдво.

Японія

У Японії Новий рік вважають найбільшим святом, тож його відзначають кілька днів. У цей час японці прикрашають вхідні двері вінками з соснових і бамбукових гілок та соломою, щоб відігнати злих духів.

Японці використовують настання Нового року для самовдосконалення. Опівночі починає бити дзвін, що налічує 108 ударів. Кожен удар має вбити одну з людських вад. На думку японців, основних вад усього шість (жадібність, злість, дурість, легковажність, нерішучість, заздрість), але в кожного є 18 різних відтінків, тобто загалом виходить 108. Усіх цих вад і треба позбутися в Новому році.

Китай

У Китаї дату святкування Нового року визначають на основі місячних фаз. Зазвичай вона випадає на кінець січня — початок лютого. Під час святкової процесії, яка відбувається на вулицях в Новорічну ніч, люди запалюють величезну кількість ліхтариків, аби освітити шлях в новий рік. Крім того, китайці вважають, що це свято оточене злими духами й нечистою силою, яких потрібно відлякувати петардами та феєрверками. Увечері всі збираються в тісному сімейному колі на святкову вечерю, а вранці наступного дня батьки вручають дітям подарунки — червоні конверти з грошима.